Доброго дня питання щодо звльнення з нацонально полц Украни

Миколо, доброго дня! Ситуація у Вас справді непроста, і посилання кадровиків на три місяці відпрацювання має під собою формальні підстави. Однак, це не означає, що виходу немає. Давайте покроково розберемося, як можна звільнитися швидше.

Спочатку важливо зрозуміти правову основу. Ваші кадровики мають рацію, посилаючись на пункт 68 Положення № 114, яке дійсно встановлює обов'язок попередити про звільнення не пізніш як за три місяці,. Вони помиляються лише в тому, що ця норма є абсолютною і не має винятків. Вона безпосередньо пов'язана з наявністю так званих «поважних причин», які регулюються іншою постановою КМУ.

Що каже закон?
Звільнення з поліції за власним бажанням (п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію») можливе, але для його реалізації у стислі строки потрібна або згода керівництва, або наявність поважних причин, визначених законодавством,, .

Варіанти ваших дій
Ось основні шляхи, які дозволять вам ініціювати звільнення без тримісячного відпрацювання.

1. Скористайтеся наявністю «поважних причин» (найбільш дієвий спосіб)
Це ваш головний юридичний аргумент. Існує чіткий Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, затверджений Постановою КМУ № 413, який дозволяє звільнитися без дотримання тримісячного строку,. Подивіться уважно, чи підпадає ваша життєва ситуація під один із цих пунктів:

Стан здоров'я: хвороба поліцейського або члена його сім'ї, що перешкоджає проходженню служби в даній місцевості (підтверджується висновком лікарської комісії).
Догляд за рідними: необхідність постійного догляду за хворими батьками, дружиною/чоловіком, дитиною (потрібен відповідний медичний висновок),.
Сімейні обставини:

наявність трьох і більше дітей,;
виховання дитини матір'ю/батьком-одинаком;
переїзд чоловіка/дружини на нове місце служби в інший населений пункт;
укладення шлюбу з особою, яка постійно проживає за кордоном;
довгострокове відрядження за кордон дружини/чоловіка.
Інші поважні причини: сюди також можна віднести вступ до навчального закладу, переїзд на нове місце проживання, вихід на пенсію, вагітність тощо (ці причини прямо передбачені ст. 38 КЗпП України, яка застосовується і до поліцейських у випадках, не врегульованих спеціальним законом),.
Якщо у вас є одна з цих підстав, ви маєте право вимагати звільнення у строк, який ви просите.

2. Домовтеся з керівництвом
Навіть якщо ваша ситуація не підпадає під «поважні причини», ви можете спробувати домовитися з безпосереднім керівником. Існує важливий нюанс, який підтверджений Верховним Судом. Якщо ви подасте рапорт із конкретною бажаною датою звільнення (раніше, ніж через три місяці), і керівник погодиться та підпише його, то звільнення відбувається саме у цю дату,. Це називається звільнення за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) і є цілком законним,. Ваше завдання — знайти переконливі аргументи для керівника.

3. Використайте альтернативні підстави для звільнення
Якщо звільнення за власним бажанням блокується, можна розглянути інші варіанти:

За станом здоров'я (через хворобу). Для цього потрібно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), яка визнає вас непридатним до служби. Це підстава, яка не вимагає відпрацювання,.
У зв'язку з переведенням чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість або вступом до навчального закладу. Як вже зазначалося, ці причини є поважними згідно із законом,.
Важливе застереження (особливо в умовах воєнного стану)
Ні в якому разі не залишайте службу самовільно, не дочекавшись наказу про звільнення. Якщо ви просто перестанете виходити на роботу, вас звільнять за негативною статтею (за прогул), а в умовах воєнного стану це може мати сер серйозніші наслідки. Для поліцейських, які залучені до виконання завдань в умовах воєнного стану, самовільне залишення місця служби може бути кваліфіковане за статтями Кримінального кодексу (402, 403, 429), що передбачають реальне позбавлення волі, .

Що робити просто зараз?
Уважно проаналізуйте свою життєву ситуацію на предмет наявності «поважних причин» з переліку вище.
Зберіть підтверджуючі документи (медичні довідки, довідки про склад сім'ї, про переїзд, про вступ до вузу тощо).
Складіть рапорт. Обов'язково вкажіть у ньому:

конкретну бажану дату звільнення;
поважну причину (з посиланням на ст. 38 КЗпП або Постанову КМУ № 413);
перелік додатків (копії документів, що підтверджують вашу причину).
Зареєструйте рапорт належним чином (через канцелярію, з відміткою про отримання на вашому примірнику). Це важливо для фіксації дати звернення.
Ведіть переговори з керівництвом, апелюючи до законних підстав.
Якщо керівництво відмовить, незважаючи на наявність поважних причин, їхню відмову можна буде оскаржити до суду або до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. Рекомендую вам для початку звернутися за безкоштовною консультацією до юриста, який спеціалізується на справах поліцейських (багато хто з них зараз надають онлайн-консультації), щоб грамотно скласти рапорт саме під вашу ситуацію